Одеса — місто, де море зустрічається з історією, а в його повітрі завжди відчувається дух творчості. Літературна спадщина Одеси, що зародилася на перетині культур і мов, стала невід'ємною частиною світового мистецтва.
Тут творили такі класики, як Іван Котляревський, Адам Міцкевич, Менделе Мойхер-Сфорім, Шолом-Алейхем, Іван Франко, Іван Вазов, Іван Бунін, Володимир Жаботинський, Віра Інбер, Костянтин Паустовський, Михайло Жук та багато інших.
У славетному готелі «Лондонська» в Одесі в різні роки зупинялися Льюїс Стівенсон, Антон Чехов, Ельза Тріоле, Луї Арагон та Жорж Сіменон. В серпні 1867 року під час своєї подорожі Європою на пароплаві «Квакер-Сіті» Одесу відвідав майбутній видатний амеріканський письменник, в той час журналіст, Марк Твен. Ця зустріч з містом описана в його творі «Простаки за кордоном». Під час Другої світової у 1943 році в Одесі опинився Генріх Белль, про що написав у оповіданні «Тоді в Одесі».
Цей унікальний літературний феномен, що поєднує українські та світові впливи, став фундаментом для визнання Одеси: у 2019 році місто було включено до Мережі креативних міст ЮНЕСКО як Місто літератури. Це визнання не лише підкреслює багату спадщину, але й символізує відкритість, свободу думки та культурне багатство, що завжди були притаманні місту.
Сьогодні, в умовах повномасштабної війни, Одеса продовжує зберігати свою багатогранну мультикультурну ідентичність, демонструючи незламність духу. Література стає інструментом збереження пам'яті та символом віри в мирне майбутнє.
Літературна Одеса, що пережила багато випробувань, нині є живим свідченням того, що культура є справжньою зброєю проти темряви та руйнування.
Одеса — Місто літератури ЮНЕСКО віддано принципам креативності, культурної різноманітності та літературної спадщини, які формують основу для діалогу та взаєморозуміння між народами.
У часи нових викликів, зумовлених конфліктами та загрозами свободі, ми стоїмо на боці захисту свободи слова, совісті та прав людини, забезпечуючи відкритий доступ до літератури як засобу опору цензурі та насильству.
Місто Одеса, з його багатою мультикультурною історією, сприяє освітнім ініціативам, фестивалям та міжнародній співпраці для підтримки письменників і читачів у збереженні гідності та миру.
Література в Одесі виступає не лише як культурна спадщина, а й як потужний інструмент захисту фундаментальних прав людини від будь-яких форм утисків.
● Першу книжку про Одесу написав французький купець Шарль (Карл) Сікар. У 1808 році він почав публікувати свою працю «Листи про Одесу» в паризькому журналі Bibliotheque Britannique. Це було натхненне описання молодого міста, що виникло серед безлюдного степу й за короткий час стало найпроцвітаючішим торговельним містом Європи. Повна книжка «Листи про Одесу» вийшла друком у 1818 році.
● Одеса стала домівкою для першої публічної бібліотеки в Україні. На прохання графа М. С. Воронцова у вересні 1829 року імператор Микола I видав указ про створення міської публічної бібліотеки в Одесі — другої в Російській імперії (після Санкт-Петербурга). До 1830 року її фонд налічував 5 000 книг. Сьогодні в Одесі працюють 54 публічні бібліотеки, серед яких 26 спеціалізованих.
● Саме в Одесі народилася сучасна єврейська література. Менделе Мойхер-Сфорім зробив розмовну їдиш літературною мовою — він першим почав писати романи та оповідання їдишем. Його учень і друг Шолом-Алейхем став одним із найвідоміших письменників кінця XIX — початку XX століття. Специфічний світ одеських торговців і ділків зображений у його творах з гумором і любов’ю.
● На початку XX століття в Одесі сформувалася одна з найвідоміших літературних шкіл — «південно-західна» або «одеська» школа. Ісаак Бабель, Ілля Ільф, Євген Петров, Валентин Катаєв, Едуард Багрицький та інші створили особливий одеський світ — яскравий, колоритний, сповнений іронії й любові до життя. «Одеська мова» включає в себе слова й вирази багатьох народів, які будували місто: єврейські, українські, російські, польські, німецькі, грецькі, італійські.
● У 1977 році в Одесі був заснований Літературний музей. Він відкрився у 1984 році в будівлі Палацу князів Гагаріних, де на початку XX століття діяло Літературно-мистецьке товариство. У 24 залах музею представлені понад 400 письменників і поетів, які відвідували Одесу або були тут народжені. Фонд музею налічує понад 80 000 експонатів: унікальні книги, рукописи, фотографії тощо.
Статус Міста літератури ЮНЕСКО відкрив для Одеси нові культурні, міжнародні та освітні можливості. Завдяки участі в міжнародній мережі, Одеса:
● Популяризує сучасну українську літературу у світі, залучаючи одеських письменників до резиденцій, фестивалів та перекладацьких проєктів.
● Розвиває культурну дипломатію, вибудовуючи партнерства з іншими Містами літератури ЮНЕСКО.
● Підтримує молодих авторів через конкурси, літературні студії, навчальні програми та менторство.
● Організовує резонансні літературні події, що об’єднують митців, перекладачів, видавців, студентів і читачів з усього світу.
● Підсилює локальну культурну екосистему — бібліотеки, музеї, книжкові фестивалі та видавництва.
● Сприяє збереженню та переосмисленню літературної спадщини Одеси, вплітаючи її в сучасний культурний контекст.
Цей статус — не лише про визнання, а про сталі дії, які змінюють місто: воно стає відкритішим, видимішим і цікавішим для світу — як літературна столиця з унікальним голосом.
Майя Дімерлі
Керівник офісу «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО». Менеджер локальних та міжнародних проєктів.
Поет, прозаїк, перекладач.
Соавтор та розробниця Стратегії культурного розвитку Одеси 2025-2035.
Має вищу економічну освіту.
Антоніна Полетті
Маркетолог.
Співзасновниця та директорка англомовного видання The Odessa Journal.
Активно підтримує культурні та медійні ініціативи Одеси, займається розвитком міжнародного іміджу міста.
Має диплом у сфері комунікаційних стратегій, спеціалізується на маркетингу, брендингу та роботі з соціальними мережами.
Лала Алескерова
Консультантка в сфері культури, літератури, історії літературної Одеси
Авторка та організаторка численних культурних проєктів; працювала в музеї, театрі, концертній організації, виставковій компанії.
Соавторка та розробниця Стратегії культурного розвитку Одеси 2025-2035.
Має вищу філологічну оствіту.
Ірина Даньшина
Дизайнер.
«Все починається з натхнення, а натхнення починається з перших кроків і маленького сарафанчика».
Має червоний диплом магістра архітектури (захист вевся англійською)