Адам Міцкевич — видатний польський поет, публіцист і діяч романтичної літератури, творчість якого справила значний вплив на культурне життя Східної Європи. Особливе значення має його перебування на українських землях, зокрема в Одесі, де він знайомився з місцевою інтелігенцією та створював свої перші твори, надихаючись південним морським портом.
Ранні рокиАдам Міцкевич народився 24 грудня 1798 року на хуторі Заосьє під Новогрудком (нині Білорусь). Його родина жила на межі культурних і релігійних традицій, що формувало раннє світосприйняття майбутнього поета. Молодий Адам здобув відмінну філологічну освіту у Віленському університеті, де вперше проявилися його поетичний талант і прагнення до боротьби за свободу народу. Ще студентом він брав участь у таємних патріотичних товариствах, готуючи основу для майбутніх політичних і літературних звершень.
Творчий шлях і роки в ОдесіПерша збірка віршів Міцкевича вийшла у 1822 році, друга — у 1823-му. В них поет окреслив основні принципи своєї творчості: романтизм, народність і історизм.
В Одесу Міцкевич прибув 17 лютого 1825 року після Києва, де відвідав Контрактову ярмарку та мав змогу зустрітися з революційно налаштованими людьми. Одеса того часу була шумним і багатомовним портовим містом, пов’язаним торговими шляхами з усім Середземномор’ям, і стала центром культурного та політичного життя для молодих діячів. 
При собі Міцкевич мав листа від К. Рилєєва до одного поета-однодумця — своєрідну політичну рекомендацію для входження до кола південних вільнодумців. У листі були слова: «...Міцкевич, до того ж поет — улюбленець нації своєї». В Одесі поет став володарем дум передової інтелігенції. Як згадували його сучасники, Адам Міцкевич відрізнявся розумом, витонченістю манер, ввічливістю та вмінням вести бесіди як у світських салонах, так і за приятельським столом. Міцкевич швидко знайшов спільну мову з місцевою інтелігенцією, відвідував салони, спілкувався за обідом і вечірками, отримуючи визнання як поет і мислитель. Адам Міцкевич більшість своїх сонетів написав в Одесі — «Одеські сонети».
Влітку 1825 року царський наглядач, генерал І. Вітт, організував для поета подорож Кримом. Тут Міцкевич вперше побачив гори та величні пейзажі, що надихнули його на написання знаменитих «Кримських сонетів»: «Чатирдаг», «Алушта вночі», «Бахчисарай». Природа, сонце, море і велич старовинних міст надихали його на поетичні експерименти, які стали класикою романтичної поезії. Тут же у нього виник задум написати поему Конрад Валенрод, присвячену борцям за незалежність Польщі.
Одеса також була місцем важливих політичних контактів. Поет мав зв’язки з декабристами, зокрема з К. Рилєєвим і А. Бестужевим, і активно спілкувався з патріотично налаштованими одеситами. Його перебування в місті було тісно пов’язане з освітньою діяльністю: Міцкевич працював учителем та глибоко цікавився культурним життям регіону.
Пізні роки та спадокПісля Одеси Міцкевич продовжував літературну та політичну діяльність, і в 1829 році змушений був емігрувати за кордон. Його творчість залишила значний слід у польській, українській та європейській літературі. Адам Міцкевич помер 26 липня 1855 року в Константинополі від холери. Його перебування в Україні, зокрема в Одесі, залишило яскравий слід у культурній пам’яті: на його честь названо вулиці в Києві, у Львові встановлено пам’ятник. 
Поезією Міцкевича захоплювався Тарас Шевченко, його спадщину цінував Іван Франко. Українською мовою вірші та поеми великого поляка перекладали Максим Рильський, Микола Бажан, Марія Пригара, Павло Тичина, Борис Тен, Микола Лукаш.
У 1890 році прах Міцкевича був перевезений з Парижа до Кракова та поміщений до саркофагу у Вавельському кафедральному соборі.
Цікаві факти
• По дорозі до Одеси Міцкевич відвідав Київ, де зміг відвідати Лавру й історичні місця Київщини.• Його творчість надихнула композиторів Михайла Глінку і Миколу Лисенка на створення музики до поезій поета.• Через знайомство з Петром Гулаком-Артемовським вплинув Міцкевич на Тараса Шевченка, який вивчав його поезію і згодом передав польському поету поему «Кавказ» в знак дружби та солідарності.