Ісаак Еммануїлович Бабель — український письменник, драматург і журналіст, майстер короткої прози та новелістики, один із найвідоміших авторів радянської доби. Його твори зображують життя Одеси, революційні події та будні війни, а також стали зразком психологічної та сатиричної літератури.
Ранні рокиІсаак Бабель народився 12 липня 1894 року в Одесі, на Молдаванці, у родині дрібного підприємця. За даними краєзнавця Олександра Розенбойма, він народився у будинку бабусі по материнській лінії Хаї-Леї Швехвель, власниці крамниці «Торгівля вівсом і сіном» на Дальницькій, 21. Через рік родина переїхала до Миколаєва за роботою батька, а у 1905 році повернулася до Одеси, де мешкала у квартирі сестри матері на Тираспольській, 12, кв. 3. У 1907 році батько придбав власну квартиру на Рішельєвській, 17, де Ісак прожив до революції та востаннє відвідав у 1924 році на похороні батька.
Молодий Бабель намагався вступити до Одеського комерційного училища ім. Миколи Першого. Спершу його не прийняли через дискримінаційну «процентну норму» для євреїв. Після року домашнього навчання він успішно вступив, опанувавши програму двох класів та додатково вивчив Талмуд і гру на скрипці під керівництвом П.С. Столярського. Бабель вивчив французьку мову настільки добре, що перші оповідання писав французькою, хоча вони не збереглися. Згодом навчався у Київському інституті фінансів і підприємництва.
Творчий шляхУ 1913 році Бабель опублікував перше оповідання «Старий Шлойме» у журналі «Вогні». У 1916 році він переїхав до Петрограда, де познайомився з Максимом Горьким, який надрукував його твори в журналі «Літопис». Писав під псевдонімом Баб-Ель. В 1918 році Бабель деякий час працював перекладачем у Петроградській ЧК. Отримані там враження лягли в основу критичного до більшовиків циклу статей «Щоденник» (1918) про роботу в ЧК та Наркомпросі.
У 1920 році, за рекомендацією С. Інгулова, він став кореспондентом Першої кінної армії під псевдонімом К. Лютов. Повернувшись до Одеси, Бабель почав публікувати новели, що згодом увійшли до книг «Кінармія» та «Одеські оповідання». У Москві виходять його книги, а твори перекладаються усіма європейськими мовами.
У 1930-х роках Бабель вперше у радянській прозі створює трагічне оповідання про колективізацію — «Коливушка», де змальовано голод в Україні та зубожіння села. В цей же час він працював над п’єсами «Захід» і «Марія» та збіркою оповідань про ЧК, яка була вилучена під час арешту. З усіх оповідань того часу збереглося лише «Фроїм Грач», що стало моральним вироком новому режиму.
Останні роки та спадщинаУ травні 1939 року Бабеля заарештували за звинуваченням в антирадянській пропаганді та нібито замаху на Сталіна. Після жорстоких катувань письменник відмовився від усіх «свідчень», але це не врятувало його. 27 січня 1940 року Ісак Еммануїлович Бабель був розстріляний, а його рукописи знищено.

Його книги повернулися до читачів під час «відлиги», коли в Москві вийшла збірка «Вибране» з передмовою Іллі Еренбурга, а пізніше видано чотиритомник, який спростував легенду про «малу літературну спадщину» автора.
Пам’ять та вшануванняВ Одесі ім’я Бабеля носила вулиця на Молдаванці та меморіальна дошка на Рішельєвській, 17. За ініціативою Всесвітнього клубу одеситів відбувся міжнародний конкурс на пам’ятник письменникові, який було відкрито 4 вересня 2011 року. У 2014 році на Алеї зірок Одеси встановлено зірку на честь Ісака Еммануїловича Бабеля.