Ален Боске (Анатолій Олександрович Біск) — письменник, критик, журналіст, член Бельгійської королівської академії французької мови та літератури (з 1986).
Ранні роки
Ален Боске народився в Одесі у родині поета й перекладача Олександра Биска. Його справжнє ім’я — Анатолій Олександрович Біск.
Доля майбутнього письменника від самого початку була пов’язана з еміграцією, війнами та зміною культур. У 1919 році родина залишила революційну Росію та переїхала до болгарської Варни, а в 1925 році оселилася у Брюсселі. Саме там Анатолій уперше відчув себе людиною кількох світів одночасно.
Початок літературної діяльності
У 1938 році Боске вступив до Вільний університет Брюсселя. Уже під час навчання активно співпрацював із літературними журналами та газетами. Література для нього була не лише мистецтвом, а способом виживання у світі, який стрімко руйнувався під тиском війни та тоталітаризму.
Друга світова війна
На початку Другої світової війни Боске служив у бельгійській армії. Після капітуляції Бельгії переїхав до Франції та вступив до французьких збройних сил.
У 1942 році емігрував до США, де почав користуватися псевдонімомім'я на французький манер - Ален Боске. У Нью-Йорку працював у редакції французькомовної газети La Voix de la France («Голос Франції»).
Саме в Америці він познайомився з багатьма великими митцями європейської еміграції: Моріс Метерлінк, Жуль Ромен, Томас Манн, Марк Шагал, Бела Барток та інші.
В 1944 Ален Боске служив при штабі американських військ під командуванням Дуайта Ейзенхауера, брав участь у висадці в Нормандії (Франція). У квітні 1945 року був одним із перших, що увійшли до концентраційного табору Бухенвальд при його звільненні. Побачене назавжди змінило його світогляд і стало однією з центральних тем його творчості.
З 1945 по 1951 рік був спеціальним радником у чотиристоронній Союзницькій Контрольній раді у Берліні.
Літературна діяльність
Після закінчення своєї союзницької місії Ален Боске повернувся до Франції і продовжив своє навчання у Сорбонні. Заснував та редагував літературний журнал «Nota Bene» (1981-1995), працював з радіо та провідними видавництвами Франції. Пізніше він став великим фахівцем у галузі французької літератури, яку викладав в університетах США, та американської, яку викладав у Франції.
Він також укладав поетичні антології, редагував літературні журнали. Його поезія поєднувала: сюрреалізм, філософську лірику, воєнний досвід, тему вигнання та самотності. Поезія Боске близька до сюрреалізму, відчутний вплив творчості Ж. Сюперв’єля. Вирізнявся гумором, іноді суперечливими реакціями, дещо песимістичний. 
У 1957 році вийшла його книга "Premier Testament", що стала першою серед більш ніж десятка віршованих книг, опублікованих пізніше. 
Останні роки
У 1980 році Боске отримав французьке громадянство. Він став членом Королівської академії французької мови та літератури Бельгії. Літературна творчість Альона Боске, уродженця Одеси, громадянина Франції, була відзначена його обранням президентом Європейської поетичної академії у Люксембурзі. Він був удостоєний великої кількості міжнародних літературних премій. Нагороджений французьким орденом Почесного легіону (офіцер) та Бронзовою зіркою США за військову службу та честь.
Помер Ален Боске 8 березня 1998 року, не доживши кілька днів до свого 79-річчя. Похований на Цвинтар Монмартр. 
Він пережив дві еміграції та дві світові війни. Його творчість вважають одним із мостів між російською емігрантською культурою та французькою поезією XX століття.
Бібліографія
Найвідоміші книги:Поетичні збірки«Синкопи» (1943)«Життя пішло у підпілля» (1945)«На пам’ять моїй планеті» (1948)«Мертва мова» (1953)«Перше заповідання» (1957)«Друге заповідання» (1959)«Чотири заповідання» (1967)«Муки Божі» (1987)
Романи:«Велике затемнення»«Ні мавпа, ні Бог»«Мексиканська сповідь»Автобіографічні книги«Російська мати»«Лист моєму батькові, якому було б 100 років»
П’єси:«В’язень в Освенцимі»«Кафка — Освенцим»