Григорій Остер — радянський і єврейський поет, кінодраматург, гуморист. Найбільше знаний як автор гумористичних книг для дітей.
Раннє життя та освіта
Григорій Бенціонович Остер народився 27 листопада 1947 року в Одесі. Дитинство майбутнього письменника пройшло в Ялті, де він зростав у родині, пов’язаній із книголюбством: його мати працювала бібліотекаркою та активно формувала інтерес сина до читання.
З ранніх років він захоплювався літературою, вивчав українську мову та читав класичні дитячі твори в українських перекладах. У юності також цікавився фантастикою, зокрема творами братів Стругацьких. Писати власні вірші почав ще в дитинстві.
Після школи Остер намагався вступити до педагогічного інституту в Ставрополі, але згодом повернувся до Ялти, а пізніше був призваний до армії, де служив матросом на Північному флоті.
Вищу освіту здобув у Літературному інституті імені О. М. Горького в Москві, який закінчив заочно у 1982 році.
Початок літературної кар’єри
Перші поетичні публікації не принесли великого успіху, зокрема збірка «Час твій» (1974). Після цього Остер звернувся до сценарної роботи.
Його дебютом у мультиплікації став сценарій до фільму «Кошеня на ім’я Гав» (1973). Згодом він створив цикл історій про Папугу, Удава, Мавпу та Слоненя, які стали основою книги «Добре дарувати подарунки» (1975) та популярної серії мультфільмів «38 папуг» (1976–1991).Подібно до багатьох інших радянських письменників, писав дитячу літературу, щоб уникнути цензури.
Зріла творчість і «шкідливі поради»
Найбільшу популярність Григорію Остеру принесла книга «Шкідливі поради» (1990), яка поєднує гумор і сатиру. Вона є знаковою тим, що ділить дитячу літературу на радянську і пострадянську, зачіпає досі недопустимі, табуйовані теми. Остер висміює небажану поведінку як дітей (вередливість, неслухняність, дріб'язковість образ), так і дорослих (невиконання обіцянок, лицемірство). Часто він міняє дітей і дорослих місцями, щоб підкреслити наскільки вони між собою схожі. Серед поведінки, яку Остер засуджує, незалежно від віку — виправдання незручностей, обман, неадвекватна залежність від чужої думки, нехтування психологічним добробутом на користь матеріального. Сам Остер стверджував: «я ще жодного разу не зустрічав дитину, яка б не зрозуміла іронії в моїх порадах».
В опублікованій у Канаді антології дитячої літератури Григорій Остер зі своїми «Шкідливими порадами» мав найбільший наклад — 12 млн примірників, тоді як інші автори отримували максимум 300–400 тис.
Книга отримала продовження, зокрема «Шкідливі поради батькам дітей» (2009). Остер також створив низку гумористичних псевдонаукових книг, серед яких «Виховання дорослих» і «Татомамалогія», а також пізніші твори, стилізовані під дослідження поведінки дорослих.
Бібліографія Григорія Остера:

«Час твій»
«Як добре дарувати подарунки»
«Хлопчик і дівчинка»
«Гірлянда з малюків»
«Обережно, мавпочки!»
«Як Гусеня загубився»
«Він попався»
«Попався, який кусається»
«Таємнича пропажа»
«Як Гусеня на Лисицю полював»
«Візгкультура, або Прикольна качалка»
«Чарівний комп’ютер»
«Шкідливі поради»
«Шкідливі поради 2»
«Шкідливі поради 3»
«Задачник з математики (ненав’язливий посібник з математики)»
«Задачник з фізики»
«Легенди і міфи Лаврового провулка»
«Ненав’язливий посібник з математики»
«Петька-мікроб»
«Противні задачі»
«Казка з подробицями»
«Книга про смачну і здорову їжу людожера»
«Прикольна анкета для ворогів»
«Кошеня на ім’я Гав»
«Зарядка для хвоста»
«Домашні та здичавілі дорослі»
«Дикі та приручені дорослі»
«38 папуг»
«Папамамалогія»
«Виховання дорослих»
«Острів Ескадо»
«Цукеркоїдіння»
«Бабуся удава»
«Ворожіння по руках, ногах, вухах, спині та шиї»
«Діти і Ці»
«Школа жахів»
«Шкідливі поради жулікам і корупціонерам»
«Пригоди Піфа»
Твори Григорія Остера неодноразово пропонувалося заборонити в Росії.На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 виїхав із Росії в Латвію. Проживає в Ризі.