Жак Берж'є (справжнє ім'я Бергер Яків Михайлович) — французький письменник-фантаст, історик, філософ, журналіст, детектив, хімік, інженер; учасник французького Опору
Ранні роки та освіта
Жак Берж’є (справжнє ім’я — Яків Михайлович Бергер) народився 8 серпня 1912 року в Одесі в родині бакалійника та колишньої революціонерки. З дитинства виявляв виняткові здібності: рано навчився читати кількома мовами, захоплювався наукою, фантастикою та езотеричними знаннями. Він мав навички скорочитання, прочитуючи від 4 до 10 книг за день. Займався з учителями приватним чином.
У 1920 році через події громадянської війни родина залишила Одесу й переїхала до Кременця. Там він навчався в єврейській школі, поглиблено вивчав математику, фізику, іноземні мови та кабалу.
У 1925 році сім’я емігрувала до Франції. Берж’є здобув освіту в ліцеї Сен-Луї, а згодом закінчив Вищу хімічну школу в Парижі. У 1936 році стає асистентом фізика Андре Хельбронера, якого було вбито гестапівцями наприкінці Другої світової війни. Вони спільно займалися дослідженнями гальмування електронів у важкій воді.
Наукова діяльність
Працюючи в науковій сфері, Берж’є поєднував інтерес до точних наук із захопленням містикою, алхімією та незвичайними теоріями. Він стверджував, що мав контакти з таємничими дослідниками та навіть долучався до експериментів, які виходили за межі традиційної науки.
Його світогляд формувався на перетині раціонального знання й інтересу до загадкового, що згодом стало основою його творчості.
Друга світова війна
Під час Другої світової війни Берж’є брав участь у французькому Русі Опору. Він працював у підрозділах, що займалися збором розвідувальної інформації. Завдяки діяльності цих груп союзники отримали важливі дані, зокрема щодо німецьких військових об’єктів.
23 листопада 1943 р. він був заарештований Гестапо і підданий тортурам. З березня 1944 - в'язень концтабору Маутхаузен. Звільнений союзниками у лютому 1945 року. Після звільнення почав працювати у спецслужбі, зайнятій пошуками ядерних технологій у Німеччині, де працював більшу частину 1945 року. Їм вдалося захопити видатного авіаконструктора Віллі Мессершміта та готові ракети Фау-1 та Фау-2.
Літературна діяльність
Після війни він працював у французьких структурах, пов’язаних із пошуком наукових і технологічних розробок у Німеччині. 
Після 1950 Бержье вирішив змінити рід діяльності, ставши французьким кореспондентом журналу фантастики Weird Tales і запропонував видавцеві Робер Лафон видати серію французьких перекладів фантастичної літератури. 
Важливою подією стало знайомство з Луї Повелем. Разом вони створили книгу «Ранок магів» (1960) — працю, що поєднала науку, історію, містику та альтернативні теорії. Книга розповідала про стародавні цивілізації, таємничі ордени СС і «розенкрейцерів», про гори Тибету та джунглі Америки. Торкнулися геніальні прозріння та фантастичні містифікації, алхімія, безсмертя та перспективи людства. Великі Посвячені та Антлантіда.
Це видання стало основою напряму, який пізніше назвали «фантастичним реалізмом». Берж’є також був співзасновником журналу Planète, що популяризував подібні ідеї серед широкої аудиторії.
Серед його відомих книг — «Промислове шпигунство», «Прокляті книги» та інші праці, присвячені таємницям історії, науки й культури. Потім була «Таємна війна окультних сил», у якій показано реальність використання у військових цілях телепатії, ясновидіння, телекінезу. Третій опус під назвою «Таємні хазяї часу» – прийнятий із захопленням.
З 1961 року видавав журнал «Планета» (спільно з Повелем та Франсуа Рішардьє). Переклав французькою мовою «Книгу проклятих» — головну працю американського письменника Чарльза Форта.
Останні роки та спадщина
У 70-ті Бержжя тяжко хворів. Давався взнаки концтабір і постійна напруга сил. Жак Бержье помер 23 листопада 1978 року. 
У 2002 році засновано премію імені Бержье в галузі фантастичної літератури французькою мовою.