Осип Фелін (Бліндерман) — одеський письменник, авіаконструктор і перекладач
Ранні роки
Осип Абрамович Бліндерман народився 29 грудня 1882 р. (за григоріанським – 11 січня 1883 р.) в родині Абрама Мойсеєвича Бліндермана і доньці купця Поліні Зейліківні, уродженої Гальперін. Шлюб батьків розпався на початку 1890-х років. В 1894-1900 рр. Осип навчався в Одеському Імператорському комерційному училищі. З 1 вересня 1902 р. по 1 лютого 1906 р. з перервами навчався на сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту, склавши при цьому іспити з 8 предметів. Декілька разів його відраховували з інституту, останній раз – в лютому 1906 р., за невнесення плати за навчання. 
Практика тих років дозволяла навчатися в декількох вишах, з можливим перезарахуванням. До того ж грошові статки батька, який став в той час вже присяжним повіреним, юрисконсультом Товариства суднобудівних, механічних і ливарних заводів, а також гласним Миколаївської міської думи, власника прибуткового будинку на Центральному проспекті Миколаєва, дозволяли Осипу обирати рід діяльності і напрямок навчання на свій смак.
У вересні 1906 р. він вступив на хімічний факультет Цюрихського університету (нім. Universität Zürich) (Швейцарія), на підставі пройденого вже курсу в КПІ, але вже у жовтні він сплатив вступний внесок на навчання в Електротехнічній школі (зараз – L’École nationale supérieure d’électricité et de mécanique de Nancy) в Нансі (Франція) з 3-річним терміном навчання, яку і закінчив у 1910 р.
Авіація
Невідомо, за яких обставин Осип Бліндерман познайомився з авіацією. Але як людина, яка постійно змінювала рід занять і напрямки навчання – сільське господарство, хімія, електротехніка – він, безумовно, не міг не оминути нову галузь техніки. Так, у 1909 р. в Парижі випускник французької Політехнічної школи (франц. l’Ecole Polytechnique) інженер полковник Жан-Батіст Рош (франц. Jean-Baptiste Roche) організував Вищу школу аеронавтики і механічних конструкцій (франц. l'École supérieure d'aéronautique et de constructionsmécaniques). Серед її учнів були і 11 підданих Російської імперії, один з яких – Осип Бліндерман. Обставини навчання О.А. Бліндермана в цій школі поки що залишаються нез’ясованими.
Відомо, що після закінчення школи в 1910 р. О.А. Бліндерман займався винахідництвом в галузі літакобудування, організувавши виробництво літаків власної конструкції і навіть власну літацьку школу (Ecole de Pilotage «Monoplans Blindermann») на аеродромі в Шатофорі (франц. Châteaufort) в департаменті Івелін (франц. Yvelines) в 25 км на захід від Парижу. 

Російський авіатор В. В. Майоров, який навчився літати в 1910 р. саме в школі Бліндермана, купив один з його літаків і у 1911 р. перевіз його до Росії, і виступав з демонстраційними польотами в різних містах країни. За зразком цього літака Бліндерман і Майоров збудували новий літак – Blindermann-Mayeroff.

Моноплан типу «крило чайки» Blindermann, розроблений у Франції одеситом Осипом Бліндерманом [Франція, 1911]

Авіаційна діяльність Осипа Бліндермана полягала в трьох площинах – конструкторській (відомо, що він сконструював і збудував успівавторстві 5 типів літаків), викладацькій (організація власної літацької школи) та літацькій, адже він сам був дипломованим пілотом. Прибутків ця діяльність йому не принесла – лише збитки.
Між імперією, Європою та еміграцією
Під час Першої світової війни він працював в провідній американській електротехнічній компанії Вестінгауз Електрик (англ. Westinghouse Electric Company), за відрядженням з якої у 1915-1916 рр. мешкав у Вадо-Лігурії (Італія). Згодом повернувся до Парижу, а після революційних подій і розпаду Російської імперії прийняв рішення оселитися в Італії - спочатку в Римі (1917-1923), потім у Неаполі (1923-1925), Мілані (1925-1939) та останні роки - в Бордігері.
Літературна діяльність
Дебютував 1900 року в Одесі оповіданням «Театр». Згодом під псевдонімом «Осип Слєпцов» друкувався у київських газетах та став редактором літературного відділу журналу «Південно-західний тиждень» та газети «Київські новини». Літературне визнання отримав після публікації оповідання «Прокляття» у 1910 році, присвяченого темі погрому. 1913 року під псевдонімом «О. Фелін» випустив збірку оповідань «Прокляття», весь тираж якого було конфісковано та знищено. До 1916 продовжував друкуватися в російських періодичних виданнях.
У 1919 році знову почав публікуватися, але вже італійською мовою в Італії та під псевдонімом «Осіп Фелін» (за іменем дружини одеситки Фелії Розенберг (2 липня 1883, Одеса — 1964, Бордігера), невдовзі ставши помітною фігурою італійської літератури 1920–1930-х років. Уже 1920 року в журналі «Comoedia» було надруковано переклад Ф. Вердінуї триактної драми Феліна «Через двері!» (Per la porta), у 1924 році там само була опублікована п’єса «La tramontana» («Північний вітер»), поставлена в театрі Argentina роком раніше, а 1930 року — драма «Stelle spente» («Згаслі зірки»), написана ним італійською мовою разом із дружиною Лією Неановою (псевдонім дружини).
У співавторстві зі своєю дружиною і донькою Ерною – перекладачем прози і драматургії з російської мови на італійську. 
Італія та театр
У 1917 році певний час живе в Римі на via Sistina 68. У 1923 році мешкає в Неаполі, працює журналістом і директором «Impresa metropolitana di Napoli». Згодом переїжджає до Мілана, де з 1925 року проживає на via Vanvitelli 94, via Jomelli 3, via Teodosio 36 та via Mario Bianco 5 (з 1928 року).
З 1930 року засновує і очолює журнал «Teatro per tutti: raccolta di commedie» («Театр для всіх», 1930–1938) у міланському видавництві «Б’єтті», у наступні роки був його головним редактором. 
Його комедії, написані спільно з дружиною та донькою («Stelle spente», «Messalina», «La signorina lievito») були поставлені в театрі Teatro Manzoni di Milano. П'єси ставили найвідоміші драматичні трупи Італії, від Е. Петроліні до Е. Граматики і Р. Річчі. Ця обставина дозволила Феліну здобути великий успіх у публіки та театральної критики на той час.
У 1929–1930 роках є редактором серії «Volga: versioni originali libri grandi autori» для видавництва Corbaccio. Перекладає як класичних авторів (Толстой, Достоєвський), так і сучасних (Леонід Андреєв, Борис Зайцев, Іван Шмельов, Пантелеймон Романов).

Останні роки
У 1930-х роках три його п’єси були допущені до постановки італійською цензурою — комедія «Giovinezza» (1933), одноактна п’єса «Chiacchiere in anticamera» (1935) та «Chiacchiere in un nido d’amore» (1937).
В 1939 р. італійське громадянство О.А. Бліндермана було анульовано згідно королівського декрету-закону № 1728 «Заходи із захисту італійської раси» (прийнятий 17 листопада 1938 р.), за яким євреям заборонялося займатися викладацькою діяльністю і утримувати «арійських слуг». Закон скасовано 20 січня 1944 р. Обставини життя О. Бліндермана в цей період залишаються поки що нез’ясованими.
Осип Бліндерман помер у 1950 р. в містечку Бордігера (регіон Лігурія, Провінція Імперія). Похований на католицькому кладовищі поряд з дружиною. 
Публікації:
● О. Фелін. Прокляття та інші оповідання. СПб: Семенов, 1913. — 246 с● Per la porta, «Comoedia» 1920, № 2.● Il bivio, переклад з російської та передмова Федеріґо Вердінуа, Рим, M. Carra e C. di Luigi Bellini, 1921; 1923.● La morte della rondine, Рим, 1921.● Maledizione: novelle, переклад з російської Федеріґо Вердінуа, Рим, 1923.● Il silenzio dei colori, Рим, A. Stock, 1925.● Il tempo di vivere: romanzo, Рим, 1926.● Il sostituto: tre atti, Мілан, Fratelli Treves Edit. Tip., 1926, 1927.● Двоє і Тінь: записки скаженого собаки. Берлін: Petropolis, 1927. — 204 с.● La donna che mente; I paladini della dama a lutto; Per la porta, Мілан, Alpes, 1926.● Il bivio. Romanzo, Рим, Casa editrice Alberto Stock, 1928.● In due con l'ombra: memorie di un cane arrabbiato: romanzo, Мілан, Fratelli Treves, 1929.● Stelle spente (разом із дружиною), «Comoedia» 1930, № 12.● Cuori inutili: novelle, Мілан, G. Morreale Edit. Tip., 1931.● Anna Karenina: dramma in 4 atti e 5 quadri tratto dal romanzo omonimo di Leone Tolstoj / ricostruzione sintetica di Lia Neanova e Ossip Felyne. Мілан, Edizioni Teatro per tutti, 1931.● I paladini della dama in lutto: due quadri senza il terzo, 1934.● Il bivio, Мілан, Bietti, 1934, 1937.● Bagliori sull'abisso: romanzo, Мілан, Fratelli Treves, 1937.● Il bivio, роман, Мілан: Cattaneo & Manara, 1945.
Переклади:
● Луї Леласе, Рене Марк. Аероплан для всіх. Переклад з 8-го французького видання з змінами, передмовою та доповненнями інженерів О. Бліндермана і М. Біска. Одеса: друкарня «Спорт і наука», 1909. — 112 с.● Leonid Andreyew. Il valzer dei cani : poema della solitudine, dramma in 4 atti. unica traduzione autorizzata di I. Neamova, O. Feline e C. Castelli. Milano, Casa Editrice Sonzogno, 1927.● F. M. Dostoevskij, Umiliati e offesi, traduzione di O. Felyne, L. Neanova e C. Giardini, Milano, Alpes, 1928; Milano, Oscar Mondadori, 1957, 1987.● Leonid Andreev. Le belle Sabine: commedia satirica in 3 atti; L'amore pel prossimo: un atto comico. traduzione dal russo di Ossip Felyne. Milano: Sonzogno, 1928.● Boris Zajcev. La vendicatrice, romanzo, traduzione dall'originale di Ossip Felyne. Milano: Bietti, 1930.● L. N. Tolstoj, Anna Karenina, traduzione di O. Felyne, Milano-Verona: Mondadori, 1937; Milano: Mondadori, 1971, 2007.