Теодор Драйзер посідає в американській літературі почесне місце одного з першовідкривачів нових шляхів художньої творчості.
У 1921 році, за шість років до своєї подорожі до Радянського Союзу, Теодор Драйзер запропонував російським театрам свою п’єсу «Рука гончара», однак у них не знайшлося коштів, щоб її придбати. Але коли у 1926 році в СРСР було видано зібрання творів Драйзера, його, разом з іншими відомими літературними діячами, запросили відвідати Радянський Союз.
На той час дипломатичних відносин між СРСР і США ще не існувало, і візу на в’їзд Драйзеру довелося отримувати в радянському політичному представництві в Берліні. Владнавши всі формальності, письменник вирушив у подорож країною. З листопада 1927 по січень 1928 року письменник побував у таких містах як Київ, Ленінград, Харків, Ростов-на-Дону, Баку, Тбілісі та Одесі. Одеса була останнім містом у його програмі.
Київ нагадав письменнику Париж через гарні вулиці, вітрини та красиво одягненних жінок. Серед іншого, відвідав низку нових фабрик, Києво-Печерську лавру, музей Шевченка. У Харкові — оперу «Кармен» українською мовою. Пізніше сам Драйзер напише, що він був абсолютно вільний у виборі місць відвідування та співрозмовників із громадян.
На початку другого тижня січня 1928 року Драйзер прибув до Одеси. Він зупинився в одному з найрозкішніших готелів міста — «Бристолі». У газеті «Известия Одесского окружкома КП(б)У» з нагоди приїзду письменника, на той момент маловідомого одеському читачеві, вийшла велика стаття про творчий шлях Драйзера.
«Кожен роман Драйзера, — зазначала газета, — це міцний зріз нічим не прикрашеної американської дійсності.Твори Драйзера — це, передусім, показ особистості лише як частини цілого, як однієї з частинок загального».
Отримавши 9 січня 1928 року в Одесі місячний дозвіл на проживання для іноземця, він пробув тут ще кілька днів, знайомлячись із чорноморським містом.
«Сподіваюся виїхати з Одеси до 10 січня — і приблизно 20 січня вирушити з Парижа або Лондона до Нью-Йорка», — попередньо планував Драйзер у листі на батьківщину.
13 січня 1928 року американський письменник відплив з Одеси до Стамбула.
Пізніше вийшла книга Теодора Драйзера «Dreiser Looks at Russia», не надто прихильна до молодої радянської влади, яку повністю було надруковано лише у 1998 році.
Супутницею Драйзера була секретар-перекладач Рут Кеннелл: американка, соціалістка, в 1922 приїхала з чоловіком-пастором в Кемерово (Сибір), де 600 європейських і американських ентузіастів, за договором з радянським урядом, заснували Автономну індустріальну колону. 1969 року в Нью-Йорку було видано її книгу «Теодор Драйзер і Радянський Союз. 1927-1945. Хроніка очевидця», а через 25 років Пенсільванським університетом було видано «Російські щоденники Драйзера».