Шолом-Алейхем (Соломон Наумович (Нохумович) Рабінович) — єврейський письменник, драматург, просвітитель, один із засновників літератури мовою ідиш. Його твори стали яскравою енциклопедією єврейського життя, а неповторний гумор і тонкий ліризм зробили його популярним у світі, порівнюючи іноді з Марком Твеном.
Ранні рокиСоломон Рабінович народився 2 березня 1859 року в Переяславі під Києвом у небагатій єврейській родині дрібного крамаря. Дитинство пройшло у містечку Воронково Полтавської губернії, де він навчався в єврейській початковій релігійній школі. У 13 років померла його мати, у дім прийшла мачуха, і з цим пов’язані його перші сатиричні спроби. Уже в 15 років Соломон вирішив стати письменником. Тоді ж він вигадав псевдонім Шолом-Алейхем (що означає «мир вам»), щоб приховати письменство від сім’ї.
У 1876 році після закінчення школи він три роки навчав вдома Ольгу Лоєву, дочку багатого підприємця, а в 1883 році вони одружилися. Саме в цей період з’явилися перші друковані твори письменника на ідиш — повість «Два камені» та оповідання «Вибори».
Творчий шляхЖиття письменника було сповнене труднощів, але також насичене творчістю. Частину спадку дружини він витратив на літературну діяльність, видаючи альманахи і гонорари авторам, частину втратив на біржі. Через матеріальні та політичні труднощі родина мешкала в різних містах України: Біла Церква, Київ, Одеса, Львів.
З 1891 по 1893 рік Шолом-Алейхем проживав в Одесі, де розпочав другий період своєї творчості. Тут він заснував журнал «Кол мевассер» («Глас сповіщаючий») та друкувався в місцевих виданнях «Одеський листок» і «Одеські новини». Одеса надихнула письменника на такі твори, як «Менахем-Мендл», «Три календарі» та «Дідусин готель», де він з гумором описував життєлюбство та оптимізм мешканців міста.
Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор. Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Втім, українські міста та їхнє населення у творах Шолом-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади.

Оповідання на їдиш, з портретом автора і підписом