Юрій Яновский

1902 - 1954

Illustration

Юрій Іванович Яновський — український письменник, прозаїк, драматург та поет.
Ранні роки та творчий початокНародився 27 серпня 1902 року в селі Маєрово Херсонської губернії (нині село Нечаївка, Компаніївський район Кропивницької області). Творчий шлях розпочав зі віршів: спершу російською (1922), потім українською (1924). Критики помітили його завдяки збірці оповідань та новел «Бивні мамонта» (1925).
Одеса та робота на кінофабриціУ 1926 році Юрій Яновський приїжджає до Одеси, де протягом двох років працює головним редактором на Одеській кінофабриці ВУФКУ — найпотужнішій кіностудії того часу. Місто на березі Чорного моря та атмосфера кінематографа надихнули його на творчість.
На кінофабриці він створив кілька фільмів, зокрема «Гамбург» і «Фата Моргана», а також написав: повість «Байгород», книгу морських віршів «Прекрасна УТ», історичний роман «Чотири шаблі» та автобіографічний роман-містифікацію «Майстер корабля».
«Майстер корабля»Роман «Майстер корабля» автобіографічний; більшість героїв мають реальні прототипи. Роман увібрав дворічний досвід роботи на кінофабриці та реалії Одеси другої половини 1920-х. Вперше опублікований у Харкові 1928 року.
Яновський писав з гумором про Одесу: «Одесити — народ гарячий і симпатичний. Більше за все вони люблять Одесу… Країна веселого народу — це Одеса» («Голлівуд»).
«Вершники» та інші твориВелику роль у творчості Яновського відіграла Одеса та досвід роботи у кінематографі. Його найвідоміший твір — новелістичний роман «Вершники» (1935), героїко-романтичний епос про події громадянської війни. Матеріал для роману він збирав у 1932 році разом із драматургом Миколою Кулішем у степах Таврії. Перший роман на тему війни, «Чотири шаблі», критикували за героїзацію українського націоналізму, але у «Вершниках» йому вдалося поєднати романтичний флер із вірними ідеологічними установками.
Відомі п’єси Яновського: «Завойовники» (1932), трагедія «Дума про Британку» (1938), «Нащадки» (1940), «Дочка прокурора» (1954).

Illustration

Війна та пізні рокиПід час Другої світової війни Яновський був фронтовим кореспондентом і брав участь у Нюрнберзькому процесі (книга «Листи з Нюрнберга», 1946).
Підіймав тему українського народу під час війни у романі «Жива вода» (1947), який зазнав критики; у переробленому вигляді виданий посмертно під назвою «Мир» (1956).
Останні роки та спадщинаЗ 1939 року жив і працював у Києві. Помер 25 лютого 1954 року у Києві.

Illustration