Поезія Міст літературиС’юзі Андерсон

Зустрічайте С’юзі Андерсон (Мельбурн — місто літератури) Melbourne City of Literature
С’юзі Андерсон — письменниця, яка звертається у своїй творчості до місць перетину землі та мови. Її поезія та проза вкорінені в спадщині народів Wergaia і Wemba Wemba та досліджують пам’ять, мистецтво й зв’язок із землею (Country). Її високо оцінений дебют the body country (Hachette, 2023) утверджує письмо як форму повернення.
www.susan.fyi


спостереженняПереклад: Ігор Божко
Коли ви робите фотографію на телефон,
то він точно відстежує ваше місцезнаходження.
Було одне фото де ми справді виглядали як пара. Ми гуляли
по Фіцрой Норт а ти незабаром
пішов до будинку знайомої дівчини
але я поводилась спокійно
і вдавала, що мене це зовсім не турбує. Точні деталі
збережені разом з файлом: середина травня,
час – трохи перед північчю, є навіть назва вулиці.
Поруч вешталась кішка, і я її погладила.
Ти сфотографував мене, волосинки шерсті падали
з тіла кішки, коли я ніжно тримала її.
Дивно, потім ти змусив нас сфотографуватися разом.
Наші обличчя забарвлені в жовтий колір вуличного ліхтаря.
Наші очі наповнилися ось чим: ти мене засмутив,
я прощаю тебе, я втрачаю себе.

чим більше речей (написано для Melbourne Now в NGV)
Переклад: Анна Стремінська
момент цінування тихої роботи часу
Як далеко я відійшла від того болю, побачивши, що ти тримаєшся за руку з кимось іншим на вулиці Гертруд, знайшовши притулок у розлогих коренях фігового дерева Мортон-Бей в Експозиційних садах, щоб злити залишки почуттів по телефону моїй подрузі, яка сказала, що ти ніщо.
То була ера розбиття серця у Боудітчі і Барнетті і нанесення мого серцебиття на карту цього міста.
Коли я переїхала сюди, щоб знайти кохання, я була одиначкою у кардигані, з мозолистим від куріння самокруток і гортання журналів вказівним пальцем.
Зараз я скасовую позначки цього місця і їжджу на велосипеді вулицями, які колись були струмками. Їду вздовж каналу з вуграми, уявляючи їх великими, як черв'яки з «Дюни».
На світлофорах я зупиняюся і дивлюся вгору, а не вниз на свої ноги, і бачу обличчя старого Барака, який пильнує свою країну.
Останнім часом не аборигени стали набагато більше зацікавлені. Ким ти є, звідки ти родом. Тепер вони піклуються про те, де вони живуть, грають, творять на землях Кулін.
А я повернулася до Мельбурна, і стан речей змінився.

Ігор Божко — поет, художник, композитор.
Його вірші були надруковані в альманахах «Сторони світу» №17 (США), «Апостроф» (Израиль), а також у журналі «Хрещатик» (Німеччина) та багатьох інших. Свій перший гонорар $500 він отримав за незакінчений вірш, що пролунав в кінострічці Кири Муратової «Три історії». 

Анна Стремінська
Народилася та живе у Одесі. Провідний науковий співробітник Одеського Літературного музею. Друкувалася в журналах та альманахах: «Дерибасовская-Ришельевская», «Крещатик», «Зинзивер», «Дети Ра», «Соты», «Радуга», «Журнал поэтов», «Интерпоэзия», «Артикль», «Литературный Иерусалим», в газеті «Вечерний Нью-Йорк», в альманахах «Год поэзии 2022», «Год поэзии 2023», «Год поэзии 2024» (Київ), «Пока Бог улыбается» (збірка одеських письменників). Автор книг: «Стародавньою мовою», «Троє», «Вміння говорити пошепки», «Марфа і Марія», «БОСХ», «Після і раніше». Переможниця та учасниця багатьох українських та міжнародних літературних фестивалів. Лауреат літературної премії ім. Кірієнко-Волошина (2020 р. Київ).


Проєкт створено офісом «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО» та реалізується за кошти, зібрані Містом літератури Рейк'явік .Reykjavík Bókmenntaborg UNESCO у межах читань, ініційованих Містом літератури Мілан Milano City of Literature «Не просто слова» (Not Just Words) — Читання для Одеси 24 лютого 2024 року.