Поезія Міст літератури. Луїджі Баллеріні

Продовжуємо знайомство з поезією італійського Міста літератури — Milano City of Literature.
Зустрічайте італійського поета Луїджі Баллеріні. Сьогодні ми познайомимося з його поезією «кожен потім читає як забажає» (ognuno poi legge come vuole) у перекладі Олександра Хінта.
Поет, есеїст і перекладач Луїджі Баллеріні викладав сучасну та новітню італійську літературу в Нью-Йоркському університеті, Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі та Єльському університеті. Він перекладав книжки американських авторів, зокрема Мелвілла, Вільяма Карлоса Вільямса, Ґертруди Стайн та низки американських поетів. Зібрання його поезій вийшло у серії «Оскар» видавництва Mondadori у 2016 році. «Кефалонія» (2005, 2013), двоголосий монолог у верлібрах, була перекладена англійською, російською та іспанською мовами. Він також є автором гастро-філософського есе «Le anguille di Leonardo» («Вужі Леонардо», 2025).
Ми можемо почути його поезії у авторському виконанні


кожен потім читає як забажає Переклад: Олександр Хінт
кожен потім читає як забажає, або як його навчали,
зліва направо або навпаки, або розгортаючи плуг
спочатку в один бік, потім у протилежний,
щоб не розбитися вщент об дилему серця в долоні,
хліба, який забирають у когось з рота, або сорочки,
яку теж знімають, але вже з себе, і все це з метою
пов'язати хвилі ентузіазму з хвилинами апатії,
рецидивами жаху, виснажливими вимогами конкретики
у питанні, що треба просити, знання чи володіння
*
Чи була воля Божа на покращання після Першої світової?
Повернення неможливої компенсації? А гра в здогадки «що буде
знаряддям вбивства», чи стала вона хитрішою? А процедура
подання заявки на безповоротний кредит, чи була
схожа з профілем Юди в «Таємній вечері» Леонардо?
*
безсумнівно, ти не хочеш, щоб знов я відчув відчайдушний біль,
хочеш, щоб емоція походила з того, що зроблено,
не з марнославства, а з прямої сприйнятливої дії, як-от,
результат галюцинації, що, зокрема, є еквівалентом
передчуття, проєкту у розпалі, безперервної хірургії
і, разом з тим, вічно відкладеного тосту на святі

Олександр Хінт.
Збірки поезії «Розмова» (2010), «Час надлишкових точок» (2012), «БОСХ» (2024, співавтори). Публікації в журналах і альманахах багатьох країн, у мережевому проекті «NO WAR – Поети проти війни» (2022). Вірші перекладені англійською в американському журналі «Plume» (2024). Перекладає українською класичну й сучасну поезію. Перша в Україні збірка перекладів Регіни Дерієвої «Вибрані хмари» (2024). Перша в Україні книга перекладів вибраної поезії Чарлза Сіміка (2025).


Цей проєкт створено офісом «Одеса — місто літератури ЮНЕСКО» та реалізується за кошти, зібрані Містом літератури Рейк'явік Reykjavík Bókmenntaborg UNESCO у межах читань, ініційованих Містом літератури Мілан Milano City of Literature «Не просто слова» (Читання для Одеси) 24 лютого 2024 року.