Лія Неанова (італ. Lia Neanova; справжнє ім’я та прізвище — Фанні Фелія Розенберг) - письменниця, перекладачка та драматург єврейського походження, представниця літературної еміграції початку ХХ століття.
Одеса
Народилася в Одесі в єврейській родині. Її раннє життя було пов’язане з багатонаціональним культурним середовищем міста, яке формувало цілу генерацію літераторів і перекладачів.
У 1904 році в Одесі вийшла заміж за Осипа Абрамовича Бліндермана, який згодом став відомим в Італії під псевдонімом Осип Фелін. Саме цей шлюб визначив її подальшу долю та шлях еміграції.
Еміграція
На початку ХХ століття вона залишила Росію разом із чоловіком, який вирушив навчатися й працювати за кордон: жила у Франції (Нансі, Париж), згодом у Швейцарії. У 1906 році в Цюриху у неї народилася донька Ерна, яка згодом стала відомою в Італії під псевдонімом Іріс Фелін. У 1915 році Неанова переселилася з родиною до Італії — спочатку в Лігурію, а потім до Рима, Неаполя та Мілана. Відомості про її діяльність до переїзду до Італії відсутні.
Літературная діяльність
Починаючи з 1920-х років вона публікувала комедії та оповідання в італійських журналах «L’Epoca», «Le opere e i giorni», «Teatro per tutti», а також перекладала італійською твори сучасних російських авторів, зокрема письменників-емігрантів. У співпраці з Цезарем Штадліном Неанова у 1928 році переклала «Спогади кельнера» Івана Шмельова, а в 1929 — «Отця Сергія» Толстого.
Свої романи Неанова спочатку писала російською мовою, а потім перекладала їх італійською. Перший з них — «Безсмертя» (Immortalità) — був перекладений італійською відомим неаполітанським русистом Федеріґо Вердінуа; другий — «Темні сили» (Forze oscure) — переклала сама письменниця, і він вийшов у видавництві «Bietti» в серії, де друкувалися твори відомих російських емігрантів; куратором серії у 1930–1933 роках був Рінальдо Кюфферле.
У романі «Безсмертя» зображено Росію та Італію: Росію — у похмурому світлі, через образ Санкт-Петербурга, а Італію — як сонячну, яскраву південну землю, гостинну та ідеалізовану. У тексті підкреслюється, що для багатьох росіян Італія здавалася «землею любові, блакиті та пісень». Італійські міста (Венеція, Болонья, Рим) описані очима здивованого північного мандрівника, а римська провінція постає як міфологізований сонячний пейзаж. Подібне зображення Італії як землі, що лікує всі біди, присутнє і в третьому романі — «Російська жінка» (Una donna russa), героїня якого відчуває себе «чужою і непотрібною» як в Італії, так і в Росії.
Неанова також створила багато одноактних комедій, які публікувалися в щомісячному журналі «Teatro per tutti», що виходив у Мілані у видавництві «Bietti» під керівництвом Осіпа Феліне, і успішно ставилися на італійській сцені в 1930-х роках.
Особливим успіхом користувалася комедія «Згаслі зірки» (Stelle spente, 1928), написана у співавторстві з чоловіком, а також «Мессаліна» (Messalina) і «Синьйорина Дріжджі» (La signorina Lievito), опубліковані 1934 року та поставлені в міланському театрі Манцоні (Teatro Manzoni).
Останні роки та пам'ять
Останні роки життя провела у Бордігері, де похована на католицькому цвинтарі поряд із чоловіком. 
Донька — Ерна Бліндерман, що публікувалася під псевдонімом «Іріс Фелін» (італ. Iris Felyne, у шлюбі Гандольфі; 1906—1988), літераторка, перекладачка.Двоюрідний брат — Олександр Акимович Біск, поет.
Публікації:
● Immortalità. Переклад італійською Федеріґо Вердінуа. Рим: Stock, 1925.● Forze oscure. Мілан: Bietti, 1930. — 317 с.● Anna Karenina: dramma in 4 atti e 5 quadri tratto dal romanzo omonimo di Leone Tolstoi / ricostruzione sintetica di Lia Neanova e Ossip Felyne. Мілан, Edizioni Teatro per tutti, 1931.● Una donna russa. Мілан: F.lli Manara, 1945
Переклади:
● Leonid Andreyew. Il valzer dei cani : poema della solitudine, dramma in 4 atti. unica traduzione autorizzata di I. Neamova, O. Feline e C. Castelli. Milano, Casa Editrice Sonzogno, 1927.● F. M. Dostoevskij, Umiliati e offesi, traduzione di O. Felyne, L. Neanova e C. Giardini, Milano, Alpes, 1928.● I. Šmelev, Memorie di un cameriere, tradotto direttamente dal Russo da Lia Neanova e Caesar Stadlin, Milano, ediz. Delta, 1928.● L. N. Tolstoj, Padre Sergio, traduzione di Lia Neanova, Milano, Delta, 1929.● I. G. Erenburg, L'amore di Gianna Ney: romanzo, traduzione integrale dal russo autorizzata dall'autore di Lia Neanova, Milano, Corbaccio, 1929; Milano: Dall'Oglio, 1966.● A. P. Sytin, Il pastore delle stirpi: romanzo, traduzione dal russo di Lia Neanova, Milano, Modernissima, 1930.● P. Romanov, Tre paia di calze di seta: romanzo russo, traduzione di Lia Neanova e Iris Felyne, Milano, Bietti, 1945.